ИЗ ПРОИЗВЕДЕНИЙ ВИТАЛИЯ СИМОНОВСКОГО

Виталий Симоновский

(історичний нарис в обсязі одного сонета)

Но более всего
Любовь к родному краю
Меня томила,
Мучила и жгла.
С.Есенин

Який народ ще мав таку недолю?
Аналогів не віднайти, мабуть.
Століття прокладали чорну путь
Крізь перманентну вікову неволю.

Зазнала Україна море болю –
Часiв ординських надпекельну муть,
Магнатів польських гордовиту лють
І більшовицьку нелюдську сваволю.

Було і світло – княжа давнина,
Були Литви не гірш за все століття,
Гетьманщини Мазепи тишина ...
І знов за тим – руїна, лихоліття.

Тепер в руїні пострадянських криз
До щастя зве казенний оптимізм.
2003